Її величність - мова

Мова — державна перлина,

Нею завжди дорожіть:

Без мови немає країни —

Мову, як матір, любіть!

     Щороку, 21 лютого, усе людство відзначає Міжнародний день рідної мови. Цей день нагадує людям про те, як важливо любити і берегти рідну мову, адже саме вона є найбільшим скарбом кожного народу.

    У 1934 році на конкурсі мов у Парижі українська мова була визнана поряд з французькою і перською як найкраща, найбагатша мова світу.

     У своїй літературно-музичній композиції «Її величність – мова» учні філії «Липниківський ЗЗСО І-ІІ ст.» пригадали усім присутнім історію виникнення свята, а також наголосили на тому, що наша рідна мова визнана другою за милозвучністю, поступаючись лише італійській.

    У веселій та жвавій атмосфері учасники свята залюбки відповідали на запитання гри-вікторини “У ріднім слові цілий світ”.

      Багато чудових слів було сказано про мову, про любов до неї, про неї, про її значущість , важливість та безсмертя. А учасникам заходу разом зі своїми наставниками Козак М.І. та Кміть М.І. вдалося запалити ще один вогник любові до рідної мови у своєму серці.

Минуще все, любов лиш вічна

Минуще все, любов лиш вічна.
Міліють ріки, душі і слова.
І лиш вона пронизує сторіччя,
Перецвітає й знову оживає.

Сьогодні  – свято: не релігійне й не державне, утім, існує вже давно, і для українців стало звичним. Це – день закоханих. У цей день закохані всього світу, щоб висловити свої щирі почуття, надсилають одне одному поштові листівки – валентинки, часто у формі сердечок, що символізують кохання.

  

  У  цей холодний лютневий день, 14 лютого 2018 року, у нашій школі тепло від усмішок і щирих поглядів, а повітря заполонили відчуття щастя і романтики.

Напередодні свята почала працювати  святкова пошта і «Скринька побажань» була переповнена валентинками, які знайшли своїх адресатів наприкінці свята.

Учні 7-9 класів організували святкову конкурсну програму, подарувавши краплинку своєї доброти, любові та турботи. Різноманітні конкурси, веселі забави, мелодійні пісні створили атмосферу радості й тепла. Кожен учасник переконався в тому, що День закоханих – свято чудес, яскравих вражень і кохання. А ще, день, коли люди відкрито говорять про найпрекрасніше у світі почуття – про кохання.

- День Святого Валентина – сьогодні також можна приділити більше уваги,  потурбуватися про близьких та друзів…

Зустріч випускників - 2018

Час рікою пливе…

Школа — дорогий і близький дім для кожного, хто в ній навчався. Цей дім навіки залишається у пам'яті, адже тут промайнули найкращі роки життя — роки безтурботного дитинства. І навіть через багато літ, коли пригадається школа, дивний промінь торкнеться наших вуст і очей.

Липниківський ЗЗСО І-ІІ ступенів має славні традиції, серед яких – щорічні зустрічі випускників ювілейних років.  Зустріч випускників – особливе свято, яке трепетним мерехтінням спогадів бентежить серце, чарує душу, навіваючи згадку про світлі шкільні роки. Тому й позліталися   до  рідної  школи   колишні  учні,  щоб  поспілкуватися,  згадати,  порівняти,  порадіти  та  посумувати, зустрітися  із  незабутнім  дитинством  та  юністю. 

Вечір зустрічі розпочався із дзвоника, який скликав колишніх учнів  у рідні  класи, де вони знову відчули себе школярами. Усе було  як у  старі, добрі часи: щира  й  привітна перша вчителька, яка навчала  першої літери, усміхнена дітвора, заклопотані  вчителі.

Як годиться, теплими словами та найкращими побажаннями зустріла колишніх випускників директор школи Комарницька С.О.

  Випускники, учителі та учні школи  хвилиною мовчання вшанували  пам'ять учителів та однокласників, які вже ніколи не переступлять шкільного порогу, бо їхні душі відлетіли у вічність.

Свято продовжилося віршованими та пісенними дарунками від учнів  5, 7-9 класів, які з великою радістю дарували випускникам свою творчість. А допомогли їм у цьому класний керівник 9 класу Пелех С.Я. та учитель музичного мистецтва Кміть М.І.

 Ця зустріч – справжнє  родинне свято, під час якого не обійшлося без спогадів, жартів із шкільного життя, мудрих порад та настанов  досвідчених випускників, які багато досягли у своєму житті. Ще довго лунали оплески та гучне «Молодці!» не лише на адресу юних артистів, а й випускників. Одним словом, це був ще один день дитинства, хоч уже й дорослих людей, ще на один день усі вони стали веселими, безтурботними учнями.