«Здаймо
собі нині ось тут справу з того, що …відповідальність за майбутнє нашого народу
лежить на нас, сучасних і грядущих
поколіннях.
Оживити давну світлу українську традицію в думанні і діянні! Важке завдання, та
Божа Премудрість нехай просвічує нам шлях!..»
З проповіді Блаженнішого Йосифа Сліпого на
освяченні собору
Святої Софії у Римі, 27 вересня 1969 р.
У стінах Липниківської ЗОШ І-ІІ ступенів
проведено годину духовності «Блаженні переслідувані, бо їх є Царство Небесне» (Мт.5,10) » присвячену
125 річниці від дня народження Йосифа Сліпого. Під час виступу учні 7,6 класів
ознайомили присутніх з життєвим і творчим шляхом архієпископа, дитячими та юнацькими роками , церковною
кар’єрою, участю у світському
житті, періодом радянської та
німецько-нацистської окупації. З дитячих вуст прозвучали пісні на релігійну
тематику: «Молитва», «Радуйся, Богородице»,
«Прийди, Христе, прийди» та інші.
Учасники заходу рядками із віршів донесли
присутнім про те, як сповідника Христа
кидали до в'язниці, катували, морили голодом, мучили неймовірним холодом,
висміювали, ображали, лаяли, але він терпів
усе заради єдності з Містичним Тілом, був справжнім принцом Церкви і дав своєю
присутністю більше слави Священній Колегії Кардиналів, аніж йому дало його
призначення на посаду. Однак, не тільки
через його талант, через страждання і славу ми, звичайні християни, звертаємо
на нього увагу, щоб в світлі його життя вдосконалитись самим. Його приклад вчить нас чогось значно більшого і в той
же час простого: наслідувати Ісуса і ставати подібними до Нього.
«Немає нічого святішого в цьому світі, крім
людини.
Тільки
душа, серце людини-то Божа святиня.
У
рідній Заздрості отець Сліпий гостює,
землі
святої знаний, вірний син.»