Липниківська загальноосвітня школи І-ІІ ступенів має славні традиції, серед яких – щорічні зустрічі випускників ювілейних років. Зустріч випускників – свято особливе, яке трепетним мерехтінням спогадів бентежить серце, чарує душу, навіваючи згадку про світлі шкільні роки. Позліталися до рідної школи колишні учні, щоб поспілкуватися, згадати, порівняти, порадіти та посумувати, зустрітися із незабутнім дитинством та юністю.
Цьогоріч на таку зустріч злетілися-з’їхалися випускники різних років, які, навіть сягнувши найвищих вершин, усе ж уміють бути вдячними рідній школі в цілому та учителям зокрема за досвід і знання, які вони щедро отримували у стінах рідної Alma-mater.
Вир життя розкидав випускників школи по різних шляхах, по-різному склалися їхні долі. Дехто так і проживає в рідному селі, багато хто торує життєві шляхи далеко від отчого дому, а інших доля закинула так далеко, що через велику відстань не змогли приїхати на зустріч, але душею і подумки були поряд із однокласниками.
Як годиться, теплими словами та найкращими побажаннями зустріла колишніх випускників заступник директора з НВР Комарницька С.О.
Випускники, учителі та учні школи хвилиною мовчання вшанували пам'ять учителів та однокласників, які вже ніколи не переступлять шкільного порогу, бо їхні душі відлетіли у вічність.
Свято продовжилося віршованими та пісенними дарунками від учасників вокального ансамблю «Срібні голоси» (керівник – Кміть М.І.), а учні 8-9 класів з великою радістю дарували випускникам свою творчість.
Згадали і своїх випускників, які захищають суверенність нашої держави, перебуваючи на передовій у зоні АТО.
Не обійшлося без спогадів, жартів із шкільного життя, мудрих порад та настанов досвідчених випускників, які багато досягли у своєму житті. Ще довго лунали оплески не лише для юних артистів, а й для випускників-ювілярів.
Свято пройшло урочисто й весело. В ньому взяли участь учні 2,4 класів. Діти декламували вірші про рідну мову,співали пісні. У гуморесках, промовках, анекдотах та в інших веселих історіях учні сміхом та дотепами показали, якою багатою є наша мова. Учасники свята із задоволенням відгадували мовні загадки-жарти, ребуси. Це свято дало змогу відчути себе частиною великого, гордого, нескореного народу. Вчитель майстерно зумів в кожному дитячому серці посіяти зерна любові до рідної мови. В кінці свята склали присягу Пречистій Діві Мові серцем і душею любити, шанувати, берегти, леліяти рідну українську мову. 
