Голодомор

«І пам’ять гострим болем озоветься»

У кожного народу є свої темні сторінки історії. Є така й у  нас. Це Голодомор 1932-1933 рр. в Україні.

24 листопада 2017 року у Липниківському ЗЗСО І-ІІ ступенів проведено  урок-реквієм «Голодний вік, голодний рік…». Учасники свята намагалися донести до сердець присутніх страшні сторінки нашого минулого, зачитали уривки із спогадів очевидців Голодомору, у яких ішлося про те, як відбувалася колективізація, вивезення зерна та їжі, про «закон п’яти колосків». 

Увазі учнів були запропоновані фотоматеріали та перегляд документального фільму.  Це дало змогу унаочнити жорстокі факти знущання над українським народом у 1932-1933 роках. В уяві кожного постали жахливі картини знущання над українцями, опухлі і змучені від голоду діти, дорослі, люди похилого віку. Від почутого на очах багатьох учителів та учнів з’явилися сльози.

Вкінці заходу було проведено акцію «Незабудки пам’яті», до якої долучилися учні й учителі школи. 

Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все. Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять невинно убієнних, тих, хто віддавав останній окраєць хліба, намагаючись врятувати життя своїй дитині.

За жінок, чоловіків, дітей,

За малих, дорослих і старих,

Не співала півча похоронна,

Не лунали дзвони за впокій...

Ні труни, ні хрестів, і ні тризни,

Прямо в яму, навіки віків.

Чорна сповідь моєї Вітчизни,

І її затамований гнів.

Наш дух не зламати, свободу не вбити!

Наш дух не зламати, свободу не вбити!

Революція Гідності 2013-2014 рр. згуртувала свідомих, зрілих громадян - справжніх патріотів Батьківщини. Але шанс на зміни дістався нам дорогою ціною - ціною людських втрат. Вічною раною на серці кожного українця буде пам'ять про тих, хто віддав за свої переконання найвищу ціну - власне життя. І за тих, хто ціною власного життя захищає цілісність нашої держави, оберігаючи її кордони, і за тих, хто  загинув за честь, за волю, за право бути УКРАЇНЦЕМ,  за свою Батьківщину.

Ці гіркі події сьогодення не могли залишити байдужими і учнів Липниківської ЗОШ І-ІІ ступенів. 20 листопада під керівництвом педагога-організатора Кізим Н.В. проведено урочисту лінійку «Наш дух не зламати, свободу не вбити!». Учні вшанували відвагу, силу і стійкість громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

А 23 листопада учні, учителі та громадськість села зібралися на усний журнал «Україна гідна свободи», який підготували учні 5 - 9 класів під керівництвом учителів-наставників Кізим Н.В., Кріль Л.М., Кміть М.І. Ми пишаємося героями, які примножують славу нашої держави, відстоюють її територіальну цілісність і незалежність, борються, щоб на нашій святій землі панували мир, злагода і добро. Ведучі наголосили на тому, що завдяки згуртованості, незламності духу та беззаперечній вірі у перемогу справедливості, над нашою Батьківщиною знову буде мирне небо, а у домівки прийде радість, злагода та впевненість у завтрашньому дні.

Учасники свята закликали присутніх згадати у своїх молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє.

Відкритий урок з основ здоров'я

20 листопада у Липниківській ЗОШ І-ІІ ступенів відбулося засідання  міжшкільного методичного об’єднання  учителів основ здоров’я Мостиської ОТГ. Педагоги були присутні на уроці основ здоров’я у 5 класі на тему «Унікальність людини. Розвиток самоповаги. Повага і толерантне ставлення до інших людей. Уміння працювати разом. Виконання вправ для розвитку самоповаги і поваги до інших людей».

Учитель Козак М.І. розповіла учням про унікальність і неповторність людини, толерантність, самооцінку. Діти вчилися працювати у парах, групах, називали переваги і недоліки такої роботи. Вправа «Скринька чи смітник» допомогла п’ятикласникам визначити, яка поведінка, вчинки та риси характеру сприяють розвитку самоповаги, а проводячи гру «Асоціативний ряд», учні на кожну літеру до слова «толерантність»  називали рису характеру, притаманну толерантній людині. Запропонована хвилинка релаксації «Подивись на небо» сприяла емоційному розвантаженню та комфортності учнів під час уроку.

Також  діти уважно слухали молитву п’ятикласника, яку він сам склав до свого Ангела-хранителя, з вірою і надією у те, що вона допоможе йому порозумітися з однокласниками. Виконуючи вправу «Поміркуй», учні називали риси милосердних людей, а згодом у класі виросло «Дерево толерантності», яке школярі прикрасили листочками, на яких писали, що треба зробити, щоб люди стали толерантнішими. Наприкінці уроку п’ятикласники сплели «намисто доброти», де кожен учень, вибираючи собі намистину і нанизуючи її на нитку, називав позитивні якості однокласника по парті. Закінчився урок  прощанням, де учні, взявшись за руки, промовили: «Ми – друзі! Ми – команда! Ми – найкращі! 

Урок-ділова гра "Компетентність"

Відвідування відкритих уроків, безпосереднє спілкування з їх учасниками є тим безцінним досвідом, що збагачує педагогічну діяльність кожного вчителя.

У четвер 9 листопада для ММО вчителів математики і фізики при Мостиській ЗОШ №1 І-ІІІ ступенів пройшов відкритий урок у 5 класі "Ділення з остачею. Урок-ділова гра "Компетентність", присвячений Дню української писемності і мови.

На уроці учні повторили знайомі з початкової школи і познайомились з кращими зразками творів з української літератури, елементами природничого та географічного матеріалу, застосували нові знання у нестандартній ситуації, виявили кмітливість при розв’язуванні задачі-загадки, спілкувалися іноземною мовою з використанням числівників підчас фізкультхвилинки, дали оцінку своїй праці – навчанню на уроці. Та саме головне: кожен мав можливість відчути себе частиною Великої української родини.

Форма проведення уроку (урок-гра, урок-змагання), повна візуалізація вивчення теми, поєднання методик навчання початкової школи (рольова гра «Ми ідемо до крамниці») та основної школи (вивчення формули знаходження невідомого діленого при діленні з остачею), розв’язування завдань з наростаючим ступенем складності, закріплення вивченого матеріалу дозволили учням показати в самостійній роботі (основній формі оцінювання на уроці) знання достатнього (5 учнів) і високого (2 учні) рівнів навченості.

Запрошені педагоги змогли познайомитись з методикою навчання, умовами праці вчителя та оцінити її результативність.

День писемності

Мова – краса спілкування,
Мова – як сонце ясне,

Мова – то предків надбання,
Мова – багатство моє.

Щорічно, 9 листопада, цікаво і урочисто відзначається День  української писемності та мови у нашій школі. Це свято – одне з найцінніших надбань, що залишать  українці своїм нащадкам у спадщину. Адже «Мова – душа нації, її генетичний код, а писемність – найістотніше знаряддя культури, яке у просторі і часі розширює функціонування мови». Тож до свята  завжди долучається уся шкільна спільнота Липниківської ЗОШ І-ІІ ступенів.

Уже стало доброю традицією розпочинати проведення Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика саме у День української писемності та мови.         Майже усі  учні школи виявили бажання взяти  участь у І етапі цього конкурсу.  Переможцями стали Рифяк Анастасія  (5 кл.), Риф’як Каріна (9 кл.), Свічар Тарас (7 кл.), Жук Марія (6 кл.). Сподіваємося, що вони гідно  представлятимуть нашу школу і в ІІ (міському) етапі ХVІІІ Міжнародного  конкурсу.

          

Вчителі Козак М.І., Пелех С.Я., Кізим Н.В. разом з учнями 5-9 класів долучилися до написання Всеукраїнського диктанту національної єдності. Кращі роботи  були відправлені для участі у Всеукраїнському конкурсі.

Учні 7-9 класів підготували літературно-музичну композицію «О мово рідна! Золота колиско!»,  де розповідали присутнім про те, що рідна мова – це мова нації, мова предків, яка пов’язує людину з її народом, що вона – найбільший скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Під час заходу присутні познайомилися зі сторінками історії української мови, згадали скорботні дати на тернистому шляху її розвитку. Молодь читала вірші відомих українських поетів: Тараса Шевченка, Лесі Українки, Володимира Сосюри. Наприкінці заходу пригадали геніальні слова Ліни Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирають мову». Хлопці і дівчата побажали українцям примножувати скарби рідної мови, яка єднає націю і створює її індивідуальне обличчя.